БЕЗЕЦНИК, КА,
Безецник, ка, м. Безстыдникъ. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат. Брацл. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 40.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗЕЦНО →← БЕЗЕЦНИЙ, А, Е.